Значення
-
Послідовник філософсько-релігійного вчення про непротивлення злу насильством, який відмовляється від будь-яких форм боротьби та насильства навіть для самозахисту.
-
Представник релігійної течії (переважно в християнстві), що проповідує принцип пасивного сприйняття будь-якого зла, абсолютного пацифізму та покори.
-
Переносно: людина, яка пасивно ставиться до негативних явищ, не чинить опору несправедливості, злу або насильству.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непротивленець, р. непротивленця, д. непротивленцеві, з. непротивленця, о. непротивленцем, м. непротивленцеві, к. непротивленцю