непрохідність

1. Властивість за значенням прикметника “непрохідний“; стан, коли неможливо пройти або проїхати через щось; відсутність проходу.

2. Мед. Патологічний стан органу або каналу тіла, що характеризується повним закриттям просвіту та порушенням його функції (наприклад, кишкова непрохідність).

3. Перен. Відсутність можливості розуміння, сприйняття або досягнення згоди; глухий кут у спілкуванні чи переговорах.

Приклади вживання

Приклад 1:
Розділ 16-й ПРО БЕЗКОНЕЧНИЙ ПРОСТІР І НЕПРОХІДНІСТЬ ДОМУ БОЖОГО Пізнавши день, пізнаєш седмицю, а цю пізнавши, пізнаєш “Книг у Буття” й інші, як гілки її. І хоча в цьому непрохідному лабіринті не кожні двері можна відкрити, та вже знаєш, що під тією печаттю не що інше, а лиш таїться божий скарб.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”

Частина мови: іменник (однина) |