непроха

1. (діал.) Непрохана гість, така, що прийшла без запрошення; також взагалі про людину, яка з’являється несподівано або втручається у справи без прохання.

2. (перен., діал.) Про явище, подію або стан, що настає мимоволі, без бажання людини (наприклад, сон, нудьга, туга).

Приклади вживання

Приклад 1:
Собаки, задоволені, що так добре налякали непроха­ного сторожа, повернулись назад. Тут уже мисливці розташувались, як дома, бо таки це й була справжня їхня господа.
— Невідомий автор, “Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |