Значення
-
Відсутність правомочності; необґрунтованість, незаконність дій, рішень або вимог з юридичної точки зору.
-
Стан, коли суб’єкт (особа, організація, орган) не має наданих законом повноважень або прав на здійснення певних дій чи прийняття рішень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неправомочність, р. неправомочності, д. неправомочності, з. неправомочність, о. неправомочністю, м. неправомочності, к. неправомочносте