неповторний

[nɛpoʋtornɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не може бути відтворений, відновлений або замінений чимось іншим; унікальний, безповторний.

  2. Надзвичайний, винятковий за своїми якостями; такий, що не має собі рівних.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неповторний, р. неповторного, д. неповторному, з. неповторного, о. неповторним, м. неповторнім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • А дивне серце, п’яне і завзяте,
    Відчує певність, мов нехибну шпаду:
    Мій день єдиний! Неповторнесвято!
    Найвищий шпиль — і початок до спаду.
    — Олена Теліга

Більше записів