неповорушний БукваН 1. Такий, що не рухається, позбавлений руху; абсолютно нерухомий, статичний. 2. Який не виявляє ніяких ознак життя, почуттів або реакції; байдужий, апатичний. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←маріупольмаріуполіт→