неповорушність

[nɛpoʋoruʃnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “неповорушний“; стан, коли щось або хтось залишається нерухомим, не змінює положення в просторі.

  2. (переносне) Відсутність змін, розвитку, застиглість у якомусь стані, процесі або ставленні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неповорушність, р. неповорушності, д. неповорушності, з. неповорушність, о. неповорушністю, м. неповорушності, к. неповорушносте

Більше записів