1. Особа, яка залишила свою країну (переважно з політичних мотивів) та відмовилася повертатися до неї, часто шукаючи притулку в іншій державі.
2. У конкретному історичному контексті — громадянин СРСР, який під час відрядження, туристичної поїздки або служби за кордоном не повернувся на батьківщину, вважаючись зрадником з точки зору радянської влади.