Значення
-
Особа, яка залишила свою країну (переважно з політичних мотивів) та відмовилася повертатися до неї, часто шукаючи притулку в іншій державі.
-
У конкретному історичному контексті — громадянин СРСР, який під час відрядження, туристичної поїздки або служби за кордоном не повернувся на батьківщину, вважаючись зрадником з точки зору радянської влади.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неповерненець, р. неповерненця, д. неповерненцеві, з. неповерненця, о. неповерненцем, м. неповерненцеві, к. неповерненцю