1. Відсутність поваги, шанобливого ставлення до когось або чогось; зневага, неуважність.
2. Вчинок або вислів, що свідчить про таке ставлення; образлива поведінка, зневажливий жест тощо.
Словник Української Мови
Буква
1. Відсутність поваги, шанобливого ставлення до когось або чогось; зневага, неуважність.
2. Вчинок або вислів, що свідчить про таке ставлення; образлива поведінка, зневажливий жест тощо.
Приклад 1:
Неповага до іншого. Небажання й невміння прислухатися до нього і, якщо відкинути, то лише зрозумівши суть, переконавшись самому й довівши іншим її неприйнятність.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”