непосидющий

1. (про людину) Такий, що не може довго сидіти на одному місці, завжди рухається, виявляє невгамовну енергію та активність; невсипущий, метушливий.

2. (перен., про явище, діяльність тощо) Постійно активний, що не припиняється, невпинний; невгамовний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Темний і неписьменний, але непосидющий, як Вічний Жид, чистій черевиків Саркісьян. Рябий і добродушний.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикментик () |