непосидющий

[nɛposɪdjuʃt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. (про людину) Такий, що не може довго сидіти на одному місці, завжди рухається, виявляє невгамовну енергію та активність; невсипущий, метушливий.

  2. (перен., про явище, діяльність тощо) Постійно активний, що не припиняється, невпинний; невгамовний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. непосидющий, р. непосидющого, д. непосидющому, з. непосидющого, о. непосидющим, м. непосидющім

Більше записів