1. Витрачати щось (гроші, час, сили тощо) без користі, даремно, безглуздо або надмірно розкішно.
2. Розтринькувати, спустошувати (майно, статки) через марні, безрозсудні витрати.
Словник Української Мови
Буква
1. Витрачати щось (гроші, час, сили тощо) без користі, даремно, безглуздо або надмірно розкішно.
2. Розтринькувати, спустошувати (майно, статки) через марні, безрозсудні витрати.
Приклад 1:
Гайнувати — 1) гуляти («ксьондзи гійкали на нарід, аби не пив, аби не гайнував»); 2) розтринькувати, марнотратити («була-с порєдна ґаздиня, тежко-с працувала, не гайнувала-с»). Г а л а г а н — стара австрійська монета номіналом 4 крейцери.
— Зеров Микола, “Камена”