1. Такий, що не є порожнім, містить у собі щось, не пустий.
2. (переносно) Маючий вагомий зміст, глибокий, небайдужий; непустий.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не є порожнім, містить у собі щось, не пустий.
2. (переносно) Маючий вагомий зміст, глибокий, небайдужий; непустий.
Приклад 1:
Допоки цей рядок є непорожній, з нього послідовно вилучається останній символ. Текст програми у консолі : #include
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva”
Приклад 2:
c=c->next; // Переходження до наступного елемента if(k!=0) sr=(float)s/k; return sr; // Повертання середнього арифметичного // Очищення пам’яті від стека // (використовується підпрограма вилучення вершини стека) void clean() while(root!=0) // Допоки стек є непорожній (вершина не 0), del(); // вилучення вершини. //Кнопка “Долучити” void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender) add(StrToInt(Edit1->Text)); // Кнопка “Створити” void __fastcall TForm1::Button2Click(TObject *Sender) int n=Memo1->Lines->Count; Розділ 12 416 for(int i=0; i