ІМПЕРФЕ́КТНІСТЬ, -ності, жін., лінгв. Властивість за значенням імперфектний; граматичне значення або категорійна ознака дієслова, що вказує на тривалу, незавершену дію в минулому, яка подається в процесі її перебігу, без акценту на її завершеності чи межі; те саме, що недоконаність (у 2-му значенні).
імперфектність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |