Значення
-
Філософський та релігійний термін, що позначає внутрішню сутність, духовне наповнення, протилежне порожнечі; стан повноти буття, наявність сенсу, істини або Бога.
-
У літературі та мистецтві — символічне позначення глибинного змісту, ідеї, емоційної або духовної наповненості твору чи переживання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непорожнеча, р. непорожнечі, д. непорожнечі, з. непорожнечу, о. непорожнечею, м. непорожнечі, к. непорожнече