непорожнеча

1. Філософський та релігійний термін, що позначає внутрішню сутність, духовне наповнення, протилежне порожнечі; стан повноти буття, наявність сенсу, істини або Бога.

2. У літературі та мистецтві — символічне позначення глибинного змісту, ідеї, емоційної або духовної наповненості твору чи переживання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |