Значення
-
Властивість або якість того, що не містить помилок, є безпомилковим; безпомилковість.
-
Абсолютна точність, правильність у судженнях, діях або висловлюваннях; бездоганність.
-
У теологічному контексті — характеристика Священного Писання або церковного вчення як такого, що не містить помилок або суперечностей; безпомилковість Біблії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непомильність, р. непомильності, д. непомильності, з. непомильність, о. непомильністю, м. непомильності, к. непомильносте