непомітність

Властивість або стан того, що не привертає до себе уваги, не виділяється серед оточення, важко помітний для сприйняття.

Якість поведінки або дій, спрямованих на те, щоб не бути виявленим, залишатися осторонь уваги.

Приклади вживання

Приклад 1:
З і ншого боку, дикість — це 140 затаєність, непомітність, безшумність, делікатність, тонкість. Можна дуже багато епітетів згадувати, якщо порівнювати дику пташку з куркою.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |