1. У надмірному ступені, понад міру; надто, занадто, надмірно.
2. Дуже сильно, надзвичайно, вкрай.
непомірно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Проте непомірно високий соціальний престиж чиновників-грамотіїв сприяв виникненню «соціального чванства й інтелектуального безсилля». Єгипетське жрецтво, особливо від доби Нового Царства, намагалося перетворити освіту на свою монополію.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прислівник () |