непомірність

1. Властивість або стан того, що перевищує звичайні, прийнятні або розумні межі; надмірність, крайній ступінь чогось.

2. Надмірна вимогливість, зарозумілість, відсутність почуття міри в поведінці, висловлюваннях або претензіях.

3. Застаріле: величезна кількість, сила або інтенсивність чогось; надзвичайність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |