Значення
-
Який не піддається покитуванню, не може бути покитуваний; такий, що не піддається сумнівам, незаперечний, безперечний.
-
Упертий, непохитний у своїх переконаннях, думках або рішеннях; незламний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непокитований, р. непокитованого, д. непокитованому, з. непокитованого, о. непокитованим, м. непокитованім, к. непокитований