Значення
-
Стан тривоги, занепокоєння, душевного хвилювання; відчуття внутрішнього дискомфорту, що виникає через побоювання, невпевненість або очікування чогось небажаного.
-
Відсутність спокою, порушення тиші або порядку; метушня, збудження, турбулентність (у прямому або переносному значенні).
-
(У переносному значенні, часто поетичне) Те, що викликає тривогу, занепокоєння, турботу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непокій, р. непокою, д. непокоєві, з. непокій, о. непокоєм, м. непокоєві, к. непокою