Властивість або якість того, що не заслуговує на схвалення, похвали; неприйнятна, засуджувана поведінка або вчинок.
непохвальність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість того, що не заслуговує на схвалення, похвали; неприйнятна, засуджувана поведінка або вчинок.
Відсутні