Древослів

Словник Української Мови

марочка

Буква

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “марка” — невелика марка, марка невеликого розміру або значення.

2. Розм. Про людину, яка має певні характерні риси, особливості поведінки або зовнішності, що виділяють її серед інших (зазвичай із відтінком іронії або пестощів).

3. У термінології колекціонування (філателія, філокартія тощо) — рідкісний, цінний або просто улюблений екземпляр марки, листівки, етикетки в колекції.

Приклади вживання слова

марочка

Приклад 1:
Прошел месяц после крестин Марочка (так называла его Марта), и на хуторе Якима Гирла ничего особенного не случилось, разве только, что вскоре после крестин чумаки пришли из Дону; но это происшествие весьма обыкновенное, хотя, правду сказать, наблюдательный ум и в этом обыкновенном случае наберет много пищи, как на ничтожном цветке трудолюбивая пчела. Особенно в первые дни послушать досужего чумака, как он примется рассказывать за чаркою горилки, какие он бесконечные степи прохода, из каких бездонных крыныць волы поил, по сколько суток сам без воды и хлеба пропадал, какие города видел, какие на какой реке переправы имел, какие где народы видел, — просто волосы дыбом станут, когда послушаешь.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

More posts