непохідний
[nɛpoxidnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не утворений від інших слів або основ, не є похідним; первісний (про слова, морфеми).
-
Який не є наслідком, похідним від чогось іншого; самостійний, незалежний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непохідний, р. непохідного, д. непохідному, з. непохідного, о. непохідним, м. непохіднім