непохідний

1. Такий, що не утворений від інших слів або основ, не є похідним; первісний (про слова, морфеми).

2. Який не є наслідком, похідним від чогось іншого; самостійний, незалежний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |