1. Такий, що не зазнав покарання за вчинений вчинок; безкарний.
2. Який не був підданий карі, дисциплінарному стягненню.
непокараний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не зазнав покарання за вчинений вчинок; безкарний.
2. Який не був підданий карі, дисциплінарному стягненню.
Відсутні