ілліч

Іллі́ч, іменник чоловічого роду, істота, власна назва.

1. По батькові, утворене від імені Ілля; у складі трикомпонентного найменування особи (прізвище, ім’я, по батькові) вказує на належність до батька на ім’я Ілля. Наприклад: Іван Ілліч, Марія Іллівна.

2. У радянській та пострадянській традиції — поширена неофіційна назва Володимира Ілліча Леніна (1870–1924), російського політичного діяча, засновника СРСР. Уживається як самостійне найменування або в складі ідеологічних кліше (наприклад, «заповіти Ілліча», «лампочка Ілліча»). Приклад: «Ілліч помер, але справа його живе».

Приклади вживання

Приклад 1:
АХІЄЗЕР ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ (1911-2000) Запропонував (1975- 1976 рр.) мікро скопічне пояснення антиферомагнетизму металів на о с- нові моделі колективізованих електронів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: t.d. () |