1. Такий, що не може помилитися або зробити помилку; бездоганний, безпомилковий (переважно про вчення, авторитет тощо).
2. У релігійному контексті — такий, що не схильний до гріха; безгрішний, досконалий (про Бога, святих або їхні рішення).
непогрішимий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Святий отець, непогрішимий Папа Тобі своє благословення шле. Єлена О ксьонже мій!
— Невідомий автор, “Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: прикментик () |