1. Властивість за значенням прикметника “непогрішний“; стан, коли щось або хтось не має помилок, недоліків, гріхів або відхилень від встановленої норми, ідеалу; бездоганність, безпомилковість.
2. (рел.) Теологічний термін, що означає безгрішність, стан повної свободи від гріха, особливо стосовно Бога, Богородиці або церкви в певних християнських вченнях.
3. (перен., книжн.) Абсолютна правильність, непохитність у дотриманні принципів, правил або обов’язків; непорушність.