Значення
-
Властивість за значенням прикметника “непогрішний“; стан, коли щось або хтось не має помилок, недоліків, гріхів або відхилень від встановленої норми, ідеалу; бездоганність, безпомилковість.
-
(рел.) Теологічний термін, що означає безгрішність, стан повної свободи від гріха, особливо стосовно Бога, Богородиці або церкви в певних християнських вченнях.
-
(перен., книжн.) Абсолютна правильність, непохитність у дотриманні принципів, правил або обов’язків; непорушність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непогрішність, р. непогрішності, д. непогрішності, з. непогрішність, о. непогрішністю, м. непогрішності, к. непогрішносте