1. Такий, що неможливо подолати, здолати або перемогти; непереборний, непереможний.
2. (У переносному значенні) Дуже сильний, надзвичайно інтенсивний; нездоланний.
неподоланий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Залишаєш у свому імені нев’янучий вінець, полишаєш неподоланий чар у шершавому шамоті свічників — коней десь на піддашші Личаківської. З напівтемряви вивозять вони з надр золоту фольгу світла, щоб осяяти нам Досконале Обличчя, віднедавна завжди живе.
— Ігор Калинець, “Iгор Калинець. Поезiя”
Частина мови: прикментик () |