непізнаваність

Властивість або стан того, що не може бути пізнаним, зрозумілим або осягненим розумом; незбагненність.

У філософії — характеристика об’єкта, який за своєю суттю або через обмеженість людського пізнання залишається недоступним для повного розуміння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |