Значення
-
Властивість або стан того, що не може бути пізнаним, зрозумілим або осягненим розумом; незбагненність.
-
У філософії — характеристика об’єкта, який за своєю суттю або через обмеженість людського пізнання залишається недоступним для повного розуміння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непізнаваність, р. непізнаваності, д. непізнаваності, з. непізнаваність, о. непізнаваністю, м. непізнаваності, к. непізнаваносте