Значення
-
Двадцять четверта літера латинської абетки; уживається для позначення звука [кс].
-
Матем. Позначення невідомої або змінної величини (переважно в алгебраїчних рівняннях і функціях).
-
перен. Невідома особа, предмет або явище; щось невизначене, таємниче.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ікс, р. ікса, д. іксові, з. ікс, о. іксом, м. іксі, к. іксе