непізнаний

1. Такий, що не був упізнаний, виявлений або ідентифікований; той, чию особистість, сутність або походження не встановлено.

2. Який залишився незрозумілим, неусвідомленим або неоціненим; не відкритий для розуміння.

3. У переносному значенні: прихований, таємничий, загадковий, що викликає почуття незбагненності.

Приклади вживання

Приклад 1:
– Видко, молока напрятала, си-и-ирота, – відповів інший, також непізнаний голос. Коли Даруся збиралася до тата, вона мало що розуміла.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”

Частина мови: прикментик () |