Значення
-
Властивість або стан того, що не піддається чиємусь контролю, владі, впливу або підпорядкуванню; незалежність, свобода від зовнішнього панування.
-
Здатність чи незламність духу, що дозволяє людині не підкорятися обставинам, тиску або спокусам; внутрішня стійкість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непідвладність, р. непідвладності, д. непідвладності, з. непідвладність, о. непідвладністю, м. непідвладності, к. непідвладносте