1. Такий, що не має доказів, підтвердження або офіційного документального чи авторитетного підкріплення; не доведений, не засвідчений.
2. Такий, що не отримав офіційного схвалення, санкції або остаточного затвердження від відповідної інстанції.
непідтверджений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Безвідкличний непідтверджений акредитив. При відкритті такого акредитива банкСкореспондент лише авізує бенефіціарові відкриття акредитива.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika”
Частина мови: прикментик () |