іктус

І́КТУС, -у, чол.

1. Мед. Раптовий напад, гострий прояв хвороби; удар (напр., апоплексичний удар, інсульт).

2. Психол. Раптовий, короткочасний напад тривоги, страху або іншого психічного збудження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |