Властивість або стан того, що не підпорядковується, не кориться, не визнає над собою влади, керівництва чи встановлених правил; непокора.
непідпорядкованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови