Значення
-
Властивість або якість людини, що полягає в нездатності піддаватися хабарництву, спокусі грошима чи іншими благами для порушення службового обов’язку, принципів справедливості та чесності.
-
Моральна стійкість, принциповість, що виявляється у непохитності перед спокусами, тиском або загрозами, здатність діяти виключно згідно з законом, совістю та власними переконаннями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непідкупність, р. непідкупності, д. непідкупності, з. непідкупність, о. непідкупністю, м. непідкупності, к. непідкупносте