ІКОНОЛО́ГІЯ, ї, жін. 1. Галузь мистецтвознавства, що вивчає зміст, символіку та значення зображень у творах образотворчого мистецтва, зокрема в іконописі, а також досліджує історичний розвиток сюжетів та іконографічних типів.
2. Сукупність символічних образів, алегорій та емблем, притаманних певній культурі, епосі чи художній традиції.