Значення
-
Властивість або якість бути непереможним; здатність не піддаватися поразці, завжди перемагати або виходити переможцем із будь-яких випробувань.
-
Стійкість, незламність духу, які роблять когось або щось невразливим для перемоги супротивника; нездоланність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непереможність, р. непереможності, д. непереможності, з. непереможність, о. непереможністю, м. непереможності, к. непереможносте