1. Властивість або стан, за якого лінії, площини або об’єкти не є паралельними, тобто не лежать в одній площині й не перетинаються або, за іншого визначення, не зберігають постійну відстань між собою на всьому протязі.
2. У переносному значенні — відсутність подібності, аналогії або прямої відповідності між явищами, процесами або поняттями; непорівнянність.
3. У математиці та геометрії — фундаментальна характеристика прямих або площин у евклідовому просторі, що означає, що вони або перетинаються, або є мимобіжними.