Значення
-
Властивість або стан того, що не може бути порівняне з чимось іншим через значну перевагу, унікальність або принципову відмінність.
-
Абстрактна якість, що характеризує щось виняткове, безперечне, що не має собі рівного або аналога.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непорівнянність, р. непорівнянності, д. непорівнянності, з. непорівнянність, о. непорівнянністю, м. непорівнянності, к. непорівнянносте