1. (про зір) такий, що не має меж, обмежень; неосяжний, безмежний.
2. (переносно) надзвичайно великий за кількістю, розміром, силою вияву тощо; велетенський, колосальний, неосяжний.
неозорний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |