неосудний
[nɛosudnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не підлягає осудженню, не може бути засуджений; бездоганний, безталанний.
-
Який не має права чи здатності судити, виносити осуд; некомпетентний для оцінки.
-
(У праві) Про особу: яка через психічний розлад або інший стан не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а отже, не несе за них юридичної відповідальності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неосудний, р. неосудного, д. неосудному, з. неосудного, о. неосудним, м. неосуднім