Значення
-
(медико-юридичний термін) Стан психіки людини, при якому вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними через хронічний психічний розлад, тимчасове розладження психічної діяльності, слабоумство чи інший хворобливий стан; недієздатність, що виключає кримінальну відповідальність або обмежує цивільну дієздатність.
-
(застаріле, розмовне) Нерозсудливість, безрозсудство; вчинок, вмотивований нездатністю або небажанням зважити на наслідки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неосудність, р. неосудності, д. неосудності, з. неосудність, о. неосудністю, м. неосудності, к. неосудносте