неосциляційність

[nɛost͡sɪljɑt͡sijnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість математичних методів або обчислювальних алгоритмів, яка полягає в відсутності неконтрольованих коливань (осциляцій) у розв’язку, наближенні чи чисельній схемі, що забезпечує стійкість і монотонність результату.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неосциляційність, р. неосциляційності, д. неосциляційності, з. неосциляційність, о. неосциляційністю, м. неосциляційності, к. неосциляційносте

Більше записів