Словник Української Мови
Буква
НАБЛИ́ЖЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням наблизити, наближати і наблизитися, наближатися 1–3. Наближення весни; Наближення до істини.
2. мат., спец. Величина, яка з певною точністю дорівнює точному значенню чого-небудь; результат наближеного обчислення. Перше наближення; Метод послідовних наближень.
3. спец. Спрощене подання складного об’єкта, явища або процесу, що використовується для його вивчення чи опису. У першому наближенні можна вважати, що Земля має форму кулі.
Приклад 1:
Скільки творчої радости, високих хвилин наближення до прекрасного, морально і мистецьки вивершеного, подарували мені роки роботи над багатотомовим виданням творів Стуса! Щастям для себе вважаю навернення в останні роки до своєї «сродної» теми — епістолярно-мемуарної, участь у видавничій роботі, передусім у здійсненні ініційованого Валерієм Шевчуком і Романом Корогодським видавничого проекту «Українська модерна література» — оприлюднення напівзабутих, а то й зовсім невідомих скарбів українського слова і думки — знаків духовної зрілости й мистецької самобутности їх (доробок Ю. Шевельова, Ю. Луцького, С. Гординського, праці З. Ґеник-Березовської, М. Павлишина тощо).
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Адіабатичне наближення матема- тично приводить до того, що рівняння Шредінгера розпадається на два окремі рівняння, перше з яких описує рух легких електронів, а друге – важких ядер. В ре- зультаті рівняння для електронів має виг- ляд: +∆− ∑ i im2 2 ψ ( ) ψψ E,…r,rUr eK2 1 j,i ij 21 2 = ++ ∑ .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Приклад 3:
— i, з умент ввiмкне‑ним безособовим захланним iнтересом, — загули, за‑стугонiли незримi дроти, шпарко переганяючи iнфор‑мацiю, — вичавила‑таки тодi з нього, хоч якого заду‑бiло‑вiдпорного на всякi розпити‑лащiння‑сюсю‑пусю‑ну‑скажи‑менi‑жебонiння, — скупу, пунктиром iсторiю про те, як колись давно, розписуючи сiльську церкву на пару “з одним мудаком, який мене дiставав”, дiйшов до стану, коли ганявся за тамтим iз сокирою в руках, — невже круг церкви, подумала ти, чомусь уявивши, що це мало статися вночi, бо нема нiчого жаскiшого за нiчну церкву з вiдбитою в темних шибках угорi повнею, — от звiдтодi й зривається на втечу щоразу, iно зачувши наближення того духа, понятно, гмукнула ти, цiкаво, хоч по‑справжньому цiкавою була тут, i далi, повна вiдсутнiсть у тобi страху, от вiдлуп — i вже, нiби все те оповiдалося через бар’єрчик у кiмнатi побачень у в’язницi чи божевiльнi: дослухаєш — i пiдеш, i за тобою, грiмко скрегочучи, засунуться обкованi циною дверi, й поросне навздогiн, приском попiд шкiру, сухе клацання оберненого в замку ключа). Скiльки менi вiд‑ходити вiд тебе, скiльки тобi — вiд мене, “Сколько нам так еще идти, протопоп?”
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”