1. Пов’язаний із неосхоластикою — філософською течією XIX–XX століть, що відроджувала та переосмислювала ідеї середньовічної схоластики, зокрема вчення Фоми Аквінського, з метою їх застосування в умовах сучасної культури та науки.
2. Характерний для неосхоластики; такий, що ґрунтується на її принципах, методах або поняттях.