неосхоластика

[nɛosxolɑstɪkɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Філософсько-теологічна течія в католицизмі XIX–XX століть, що відроджувала та модернізувала принципи середньовічної схоластики, зокрема вчення Фоми Аквінського (томізм), для протидії сучасним світським ідеям.

  2. У ширшому значенні — будь-яка спроба відродження та актуалізації ідей схоластичної філософії в новий час.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неосхоластика, р. неосхоластики, д. неосхоластиці, з. неосхоластику, о. неосхоластикою, м. неосхоластиці, к. неосхоластико

Більше записів