неосхоластика

1. Філософсько-теологічна течія в католицизмі XIX–XX століть, що відроджувала та модернізувала принципи середньовічної схоластики, зокрема вчення Фоми Аквінського (томізм), для протидії сучасним світським ідеям.

2. У ширшому значенні — будь-яка спроба відродження та актуалізації ідей схоластичної філософії в новий час.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |