неортогональний

1. (у математиці, геометрії) такий, що не є ортогональним; що не утворює прямих кутів або не відповідає умовам ортогональності (наприклад, про вектори, системи координат, перетин прямих).

2. (у переносному значенні, техніка, інформатика) такий, що не є незалежним, не має властивості ортогональності; про елементи системи, що несподівано впливають один на одного або мають приховані залежності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |