неоромантизм

Значення

1. Художня течія кінця XIX — початку XX століття, що виникла як реакція на натуралізм і позитивізм, характеризується зверненням до ідеалів, тем і художніх прийомів романтизму, але в новому історичному та культурному контексті, з акцентом на духовності, індивідуалізмі, фольклорних мотивах, екзотиці та героїці.

2. Музичний стиль, особливо поширений на межі XIX–XX століть, що продовжував традиції романтизму, але з використанням розширеного тонального гармонічного мовлення, ускладненої оркестровки та часто — національною специфікою.

3. Літературна течія в англомовних країнах (Великобританія, США) кінця XIX — початку XX століття, представники якої (наприклад, Р. Л. Стівенсон, Дж. Конрад) протиставляли прозу буденності пригодницькі сюжети, ідеалізм та інтерес до екзотичних країн.

Правопис та відмінювання