Значення
-
Відсутність можливості визначити своє місцезнаходження, час або власну особу; стан повної втрати орієнтирів у просторі, часі чи соціальному середовищі.
-
У математиці та геометрії — властивість фігури або поверхні, яку неможливо сумістити з її дзеркальним відбиттям за допомогою обертань і переносів у просторі; властивість бути неорієнтовним (наприклад, стрічка Мебіуса).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неорієнтовність, р. неорієнтовності, д. неорієнтовності, з. неорієнтовність, о. неорієнтовністю, м. неорієнтовності, к. неорієнтовносте